Коли щире серце дарує любов і тепло хоча б якійсь одній людині, на небі запалюються нові зорі. А якщо глибина доброго серця безмежна – увесь світ стає світлішим. Такі промінчики світла дарують сьогодні для потребуючих українців наші вірні друзі поляки. Усі вантажі, які вони передають, загорнуті в любов, теплоту, турботу. Кажуть, що віддавати приємніше, ніж брати, бо з кожною вдячною посмішкою, міцними обіймами, щирими сльозами ми отримуємо розуміння, що робимо правильно, хоч як іноді це буває непросто. І не така вже важка здається та втома, і не такі складні та безвихідні виявляються ситуації, і транспорт знаходиться, і кошти на пальне, і сильні, іноді й професорські руки, які завантажують автомобілі, і рішення у безвиході приймаються найоптимальніші. І таке іноді враження, що у сьогоднішньому часі війни, часі болю і страждань, часі сили, мужності і відваги, часі спільної молитви та непохитної віри нас разом за руки тримає Бог.
Переможемо разом, дорогі наші та вірні друзі з Фонду Юліуша Словацького Conviventia Marcin Bąkiewicz, Katarzyna Borkowska, Piotr Zygarski, Paulina Bielecka, Marta Faliszewska, Iwona Pauba, Monika Grzebisz, Katarzyna Borkowska, Justyna Celińska, Małgorzata Margot Z-ska та з Fundacja Honor Pomagania Dzieciom
Мої любі друзі з Варміно-мазурського університету Justyna Magdalena, Mieczysław Różański, Jacek Mrozek.
Черговий вантаж до Тернополя, чергові хвилювання та недоспані ночі, пошук потрібних речей на запити, вирішення невирішуваних питань, маса телефонних розмов та повідомлень у месенджерах, віртуальні щирі обійми та слова підтримки. До війни ми були друзями, а зараз – ми рідні люди.
Божої опіки нам усім.
Тримаймося разом!
Tak zasługa NAS WSZYSTKICH – RAZEM możemy więcej!
Bardzo dziękujemy za wsparcie i pomoc!
Będziemy z Wami razem, aż do zwycięstwa
